A) Другий закон Ньютона B) Третій закон Ньютона C) Закон Гука D) Перший закон Ньютона
A) Сила тяжіння B) Сила тертя C) Нормальна сила D) Дотична сила
A) Третій закон Ньютона B) Перший закон Ньютона C) Другий закон Ньютона D) Закон інерції
A) Перший закон Ньютона B) Другий закон Ньютона C) Третій закон Ньютона D) Закон збереження енергії
A) Обсяг B) Щільність C) Вага D) Меса
A) Крутний момент B) Момент інерції C) Кутовий момент D) Центр маси
A) Момент інерції B) Сила C) Крутний момент D) Тертя
A) Вага B) Меса C) Інерція D) Сила
A) Кутова швидкість B) Кутове прискорення C) Кутовий момент D) Кутова сила
A) Квантова механіка B) Векторна механіка C) Ньютонівська механіка D) Теоретична механіка
A) Переміщення та час B) Імпульс та швидкість C) Сила та прискорення D) Кінетична енергія та потенційна енергія
A) Ісаак Ньютон у 17-му столітті. B) Альберт Ейнштейн на початку 20-го століття. C) Багато вчених і математиків у 18-му столітті та пізніше. D) Нільс Бор наприкінці 19-го століття.
A) Вона використовує лише векторні величини. B) Вона дозволяє вирішувати складні задачі з більшою ефективністю. C) Вона представляє нову фізику, що виходить за межі ньютонівської механіки. D) Вона застосовується лише до неконсервативних сил.
A) Векторна механіка та скалярна механіка B) Механіка Ньютона та квантова механіка C) Механіка Лагранжа та механіка Гамільтона D) Класична механіка та релятивістська механіка
A) Перетворення Лапласа B) Перетворення вейвлетів C) Перетворення Лежандра D) Перетворення Фур'є
A) Теорема Ферма B) Теорема Ньотер C) Теорема Паскаля D) Теорема Гауса
A) Лише в контексті загальної теорії відносності. B) Так, з деякими модифікаціями. C) Лише для нерелятивістської квантової механіки. D) Ні, вона застосовна лише до класичних систем.
A) Неконсервативні та дисипативні сили, такі як тертя. B) Консервативні сили, такі як гравітація. C) Електромагнітні сили. D) Інерційні сили в неінерційних системах відліку.
A) Вони залишаються незмінними під час перетворення координат. B) Вони вимагають використання конкретних систем координат. C) Вони змінюються з кожним перетворенням координат. D) Вони дійсні лише в декартових координатах.
A) Наявність простого розв'язку, що включає параметри. B) Відсутність будь-якої математичної структури. C) Нерозв'язність сучасними методами. D) Вимагає лише чисельних розв'язків.
A) Завдяки використанню однієї функції, яка неявно містить усі сили, що діють на систему та всередині неї. B) Завдяки зосередженню лише на векторних величинах. C) Завдяки ігноруванню всіх кінематичних умов. D) Завдяки розгляду кожної частинки як окремого об'єкта.
A) Чотири B) Одна C) Три D) Дві
A) Криволінійні координати B) Ступені свободи C) Декартові координати D) Узагальнені координати
A) Як додаткові сили B) За допомогою чисельних методів C) У геометричній моделі руху D) Ігноруючи їх
A) Криволінійні координати є одним з типів узагальнених координат. B) Узагальнені координати є підмножиною криволінійних координат. C) Так, вони є одним і тим же. D) Ні.
A) \(\delta W={\boldsymbol {\mathcal {Q}}}\cdot \delta \mathbf {q} =0\,\) B) \(\delta W=0\) C) \(\delta W={\boldsymbol {\mathcal {Q}}}+\delta \mathbf {q}\) D) \(\delta W={\boldsymbol {\mathcal {Q}}}\cdot \delta \mathbf {q} = 1\,\)
A) \({\boldsymbol {\mathcal {P}}}=(p1,p2,\dots ,p_N)\) B) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}=({\mathcal {Q}}_{1},{\mathcal {Q}}_{2},\dots ,{\mathcal {Q}}_{N})\) C) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}=m\cdot a\) D) \(F=ma\)
A) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}={\frac {\partial T}{\partial \mathbf {q} }}\) B) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}={\frac {d}{dt}}(T)\) C) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}={\frac {d}{dt}}\left({\frac {\partial T}{\partial \mathbf {\dot {q}} }}\right)-{\frac {\partial T}{\partial \mathbf {q} }}\,\) D) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}={\frac {d}{dt}}(\mathbf {\dot {q}} )\)
A) склерономні обмеження B) голономні обмеження C) неголономні обмеження D) реонні обмеження
A) залежний від часу (реономний) B) голономний C) неголономний D) незалежний від часу (склерономний)
A) голономні B) склерономні C) реономні D) неголономні
A) реономічні B) голономічні C) неголономічні D) склерономічні
A) склерономні B) реономні C) неголономні D) голономні
A) Сколерономні обмеження залежать від q(t), а реономні – ні. B) Сколерономні обмеження не залежать від часу, а реономні – залежать. C) Обидва є типами неголономних обмежень. D) Жодної різниці немає; обидва терміни означають одне й те саме.
A) Обмеження є неголономічними. B) Обмеження є склерономічними. C) Обмеження є реономічними. D) Обмеження є голономічними.
A) Генераторна функція повинна бути лінійною. B) Координати та імпульси повинні бути незалежними. C) Гамільтоніан повинен залишатися незмінним. D) Пойзонська дужка {Qi, Pi} повинна дорівнювати одиниці.
A) +∂R/∂ζ B) −∂R/∂ζ̇ C) −∂R/∂q D) +∂R/∂p
A) Векторне поле B) Скалярне поле C) Тензорне поле D) Градиент (4-градієнт)
A) Варіаційна похідна δ/δ. B) Щільність поля імпульсу π_i. C) Повна похідна ∂/∂. D) Інтеграл по об'єму V.
A) N. B) 2N. C) N2. D) 4N.
A) Термодинамічні цикли B) Квантові стани C) Закони збереження D) Дискретні симетрії
A) Вектор зміщення B) Кутовий момент C) Параметр s D) Постійна швидкість
A) Кутова швидкість B) Загальна енергія C) Відповідні імпульси D) Прискорення |