A) Синтаксис B) Описова лінгвістика C) Фонологія D) Історичне мовознавство
A) Вимирання мов B) Мовний контакт C) Вивчення мови D) Мовна ізоляція
A) Стародавня Месопотамія B) Стародавня Греція C) Стародавній Китай D) Стародавній Єгипет
A) Китайсько-тибетський B) Індоєвропейська C) Дравідійський D) Афро-азіатські
A) Хойсан. B) Uralic C) Індоєвропейська D) австронезійський
A) Французька B) Суахілі. C) Баски D) Китайська
A) Слов'янська B) Германські C) Кельтський D) Романтика
A) Синтаксис B) Етимологія C) Прагматика D) Морфологія
A) Внутрішня реконструкція B) Порівняльний метод C) Принцип уніформітаризму D) Принцип синхронії
A) Етимологія B) Реконструкція прамов C) Синхронний аналіз D) Психолінгвістика
A) Внутрішня реконструкція B) Порівняльний метод C) Масове лексичне порівняння D) Синхронний аналіз
A) 10 000 років B) 20 000 років C) 15 000 років D) 5 000 років
A) Діахронічний аналіз B) Порівняльна філологія C) Психолінгвістика D) Синхронний аналіз
A) Едвард Сапір B) Ноам Чомскі C) Роман Якобсон D) Фердінанд де Соссюр
A) Синхронний аналіз B) Внутрішня реконструкція C) Порівняльний метод D) Діахронний аналіз
A) Грамофони записували лише усне мовлення. B) Не існувало письмових мов. C) Соціолінгвісти не вивчали більш ранні періоди. D) Письмові записи завжди відстають від усного мовлення у відображенні лінгвістичних змін.
A) Ходити → ходив B) Стрибати → стрибав C) Співати ↔ співав ↔ заспівав D) Бігти → біг → біг
A) Вони є нерегулярними через сучасні мовні правила. B) Вони слідують тій самій схемі, що й слабкі дієслова. C) Їх завжди вважали нерегулярними. D) Вони є залишками повністю регулярної системи внутрішніх змін голосних.
A) Масове лексичне порівняння B) Синхронний аналіз C) Порівняльний метод D) Внутрішня реконструкція
A) Археологічні докази B) Історичні записи C) Генетичні докази D) Лінгвістичні докази
A) Через спільний словниковий запас. B) Через те, що мовами розмовляють в одному географічному регіоні. C) Через наявність схожих систем письма. D) Через конвергенцію та запозичення.
A) Конвергенція стосується фонетичних змін, тоді як генетична спорідненість стосується словникового запасу. B) Різниці немає; обидва терміни означають одне й те саме. C) Конвергенція передбачає запозичення, тоді як генетична спорідненість передбачає спільне походження. D) Конвергенція призводить до утворення нових мов, тоді як генетична спорідненість – ні.
A) Лише генетичний зв'язок. B) Використання схожих алфавітів. C) Як збіг (через запозичення), так і генетичний зв'язок. D) Лише збіг (через запозичення).
A) Аналіз еволюційного походження мови. B) Порівняння змін у синтаксисі між неспорідненими мовами. C) Вивчення структури речень та принципів побудови речень. D) Розробка правил, які моделюють процеси словотворення з часом. |