A) Третій закон Ньютона B) Другий закон Ньютона C) Перший закон Ньютона D) Закон Гука
A) Сила тертя B) Нормальна сила C) Дотична сила D) Сила тяжіння
A) Перший закон Ньютона B) Другий закон Ньютона C) Закон інерції D) Третій закон Ньютона
A) Третій закон Ньютона B) Закон збереження енергії C) Перший закон Ньютона D) Другий закон Ньютона
A) Меса B) Щільність C) Обсяг D) Вага
A) Кутовий момент B) Момент інерції C) Центр маси D) Крутний момент
A) Момент інерції B) Сила C) Крутний момент D) Тертя
A) Сила B) Меса C) Інерція D) Вага
A) Кутове прискорення B) Кутова швидкість C) Кутовий момент D) Кутова сила
A) Теоретична механіка B) Квантова механіка C) Векторна механіка D) Ньютонівська механіка
A) Сила та прискорення B) Переміщення та час C) Кінетична енергія та потенційна енергія D) Імпульс та швидкість
A) Альберт Ейнштейн на початку 20-го століття. B) Нільс Бор наприкінці 19-го століття. C) Багато вчених і математиків у 18-му столітті та пізніше. D) Ісаак Ньютон у 17-му столітті.
A) Вона дозволяє вирішувати складні задачі з більшою ефективністю. B) Вона застосовується лише до неконсервативних сил. C) Вона використовує лише векторні величини. D) Вона представляє нову фізику, що виходить за межі ньютонівської механіки.
A) Класична механіка та релятивістська механіка B) Механіка Лагранжа та механіка Гамільтона C) Механіка Ньютона та квантова механіка D) Векторна механіка та скалярна механіка
A) Перетворення Лежандра B) Перетворення вейвлетів C) Перетворення Лапласа D) Перетворення Фур'є
A) Теорема Ньотер B) Теорема Паскаля C) Теорема Гауса D) Теорема Ферма
A) Ні, вона застосовна лише до класичних систем. B) Лише для нерелятивістської квантової механіки. C) Так, з деякими модифікаціями. D) Лише в контексті загальної теорії відносності.
A) Електромагнітні сили. B) Неконсервативні та дисипативні сили, такі як тертя. C) Інерційні сили в неінерційних системах відліку. D) Консервативні сили, такі як гравітація.
A) Вони залишаються незмінними під час перетворення координат. B) Вони змінюються з кожним перетворенням координат. C) Вони дійсні лише в декартових координатах. D) Вони вимагають використання конкретних систем координат.
A) Відсутність будь-якої математичної структури. B) Наявність простого розв'язку, що включає параметри. C) Вимагає лише чисельних розв'язків. D) Нерозв'язність сучасними методами.
A) Завдяки зосередженню лише на векторних величинах. B) Завдяки використанню однієї функції, яка неявно містить усі сили, що діють на систему та всередині неї. C) Завдяки розгляду кожної частинки як окремого об'єкта. D) Завдяки ігноруванню всіх кінематичних умов.
A) Дві B) Одна C) Три D) Чотири
A) Ступені свободи B) Узагальнені координати C) Криволінійні координати D) Декартові координати
A) За допомогою чисельних методів B) Як додаткові сили C) Ігноруючи їх D) У геометричній моделі руху
A) Узагальнені координати є підмножиною криволінійних координат. B) Так, вони є одним і тим же. C) Ні. D) Криволінійні координати є одним з типів узагальнених координат.
A) \(\delta W={\boldsymbol {\mathcal {Q}}}+\delta \mathbf {q}\) B) \(\delta W={\boldsymbol {\mathcal {Q}}}\cdot \delta \mathbf {q} = 1\,\) C) \(\delta W={\boldsymbol {\mathcal {Q}}}\cdot \delta \mathbf {q} =0\,\) D) \(\delta W=0\)
A) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}=m\cdot a\) B) \({\boldsymbol {\mathcal {P}}}=(p1,p2,\dots ,p_N)\) C) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}=({\mathcal {Q}}_{1},{\mathcal {Q}}_{2},\dots ,{\mathcal {Q}}_{N})\) D) \(F=ma\)
A) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}={\frac {d}{dt}}(T)\) B) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}={\frac {\partial T}{\partial \mathbf {q} }}\) C) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}={\frac {d}{dt}}\left({\frac {\partial T}{\partial \mathbf {\dot {q}} }}\right)-{\frac {\partial T}{\partial \mathbf {q} }}\,\) D) \({\boldsymbol {\mathcal {Q}}}={\frac {d}{dt}}(\mathbf {\dot {q}} )\)
A) реонні обмеження B) неголономні обмеження C) голономні обмеження D) склерономні обмеження
A) залежний від часу (реономний) B) неголономний C) голономний D) незалежний від часу (склерономний)
A) склерономні B) реономні C) голономні D) неголономні
A) неголономічні B) склерономічні C) реономічні D) голономічні
A) неголономні B) голономні C) реономні D) склерономні
A) Сколерономні обмеження залежать від q(t), а реономні – ні. B) Жодної різниці немає; обидва терміни означають одне й те саме. C) Сколерономні обмеження не залежать від часу, а реономні – залежать. D) Обидва є типами неголономних обмежень.
A) Обмеження є склерономічними. B) Обмеження є неголономічними. C) Обмеження є реономічними. D) Обмеження є голономічними.
A) Генераторна функція повинна бути лінійною. B) Координати та імпульси повинні бути незалежними. C) Гамільтоніан повинен залишатися незмінним. D) Пойзонська дужка {Qi, Pi} повинна дорівнювати одиниці.
A) +∂R/∂p B) −∂R/∂q C) −∂R/∂ζ̇ D) +∂R/∂ζ
A) Векторне поле B) Скалярне поле C) Тензорне поле D) Градиент (4-градієнт)
A) Повна похідна ∂/∂. B) Варіаційна похідна δ/δ. C) Інтеграл по об'єму V. D) Щільність поля імпульсу π_i.
A) N2. B) 2N. C) 4N. D) N.
A) Закони збереження B) Квантові стани C) Термодинамічні цикли D) Дискретні симетрії
A) Вектор зміщення B) Постійна швидкість C) Кутовий момент D) Параметр s
A) Відповідні імпульси B) Прискорення C) Загальна енергія D) Кутова швидкість |