A) Тип психологічного розладу.
B) Систематичне відхилення від норми або раціональності в судженнях.
C) Емоційна реакція на подразники.
D) Когнітивна навичка, яка покращує міркування.

A) Упередженість підтвердження.
B) Евристика доступності.
C) Закріплення упередженості.
D) Упередженість через надмірну самовпевненість.

A) Дивуватися непередбачуваним результатам.
B) Надмірна впевненість у своїх початкових прогнозах.
C) Недооцінка майбутньої невизначеності.
D) Віра в те, що подія була передбачуваною після того, як вона сталася.

A) Спираючись виключно на статистичні дані.
B) Прораховувати ймовірності перед тим, як діяти.
C) Прийняття рішень на основі емоцій, а не логіки.
D) Оцінка ризиків шляхом ретельного аналізу.

A) Бачити закономірності там, де їх немає.
B) Покладаючись виключно на статистичні дані.
C) Віра в те, що минулі випадкові події впливають на майбутні результати.
D) Розуміння того, що результати є незалежними.

A) Беріть на себе рівну відповідальність за успіхи та невдачі.
B) Мінімізувати власну роль у результатах.
C) Приписувати успіхи собі, а невдачі - зовнішнім факторам.
D) Звинувачувати інших виключно у своїх перемогах.

A) Недооцінка часу, необхідного для виконання завдання.
B) Переоцінка витрат при плануванні проекту.
C) Підвищення точності завдяки ретельному плануванню.
D) Покладаючись на дані про минулі результати для прогнозування майбутніх завдань.

A) Упередженість щодо недавніх подій.
B) Упередженість підтвердження.
C) Ефект обрамлення.
D) Упередженість виживання.

A) Спираючись на науково обґрунтовані прогнози.
B) Віра в те, що можна впливати на результати, які насправді не піддаються контролю.
C) Чітке визнання випадковості подій.
D) Відчуття безпорадності в сценаріях прийняття рішень.