A) Один атом B) Невелика неорганічна молекула C) Велика молекула, що складається з повторюваних структурних одиниць D) Тип металу
A) Конденсаційна полімеризація B) Полімеризація розкладання C) Полімеризація з розкриттям кільця D) Адитивна полімеризація
A) Температура, при якій полімер плавиться B) Температура, при якій полімер кристалізується C) Температура, при якій полімер переходить зі склоподібного стану в гумоподібний D) Температура, при якій полімер розкладається
A) Для покращення розчинності полімерів B) Для зменшення довжини полімерного ланцюга C) Для підвищення механічної міцності та стабільності D) Для зменшення щільності полімеру
A) Для зменшення гнучкості полімеру B) Для зменшення довговічності полімеру C) Для розщеплення полімерних ланцюгів D) Для покращення або модифікації властивостей полімерів
A) Підвищена молекулярна маса призводить до зниження еластичності B) Підвищена молекулярна маса призводить до більшої в'язкості C) Молекулярна маса не впливає на в'язкість D) Збільшення молекулярної маси зменшує в'язкість
A) Для пригнічення гнучкості полімерного ланцюга B) Для покращення розчинності полімерів C) Сприяти утворенню дрібних кристалічних областей в полімері D) Для підвищення температури склування
A) Пояснювати термодинаміку розчинів та сумішей полімерів B) Прогнозування механічних властивостей полімерів C) Для моделювання конформації полімерного ланцюга D) Визначення кінетики деградації полімеру
A) Полімер з високим ступенем кристалічності B) Полімер з однією повторюваною одиницею C) Полімер, що складається з двох або більше різних мономерів D) Одна молекула мономеру
A) Склоподібний стан тільки для аморфних полімерів B) Склоподібний стан сприяє гнучкості полімеру C) Склоподібний стан не впливає на властивості полімеру D) У склоподібному стані полімер твердий і крихкий
A) Для підвищення механічної міцності та запобігання ковзанню полімерних ланцюгів B) Для зменшення розчинності полімерів C) Щоб викликати деградацію полімеру D) Для сприяння кристалізації полімеру
A) Дой та Едвардс B) І. М. Ліфшиц C) Флорі D) П'єр-Жіль Де Жен
A) Реалістичні моделі ланцюга B) Модель ланцюга, що нагадує черв'яка C) Модель обмеженого обертання D) Ідеальні моделі ланцюга
A) Ланцюг з вільно обертовими зв'язками B) Модель ротаційних ізомерних станів C) Модель обмеженого обертання D) Модель ланцюга, що нагадує черв'яка
A) Фіксовані кути зв'язку, зумовлені хімічним зв'язком. B) Коефіцієнт Больцмана, що базується на потенційній енергії. C) Позиції мінімумів у потенційній енергії обертання. D) Довжина персистентності.
A) Модель нелінійної пружної деформації з обмеженою розтяжністю. B) Модель ланцюга, що нагадує черв'яка. C) Модель ротаційних ізомерних станів. D) Модель ланцюга з вільно з'єднаними елементами.
A) Фізика конденсованого стану B) Термодинаміка C) Статистична фізика D) Хімія полімерів
A) Броунівський рух B) Простий випадковий рух C) Направлений рух D) Випадковий рух, що уникає самоперетинів
A) Хороший розчинник B) Поганий розчинник C) Жоден з перелічених D) Розчинник "тета"
A) 1/2 B) 3/5 C) 1/3 D) 1/4
A) Поводиться як тверда сфера. B) Формує фрактальну структуру. C) Стає ідеальним ланцюгом. D) Значно розширюється.
A) Поганий розчинник B) Хороший розчинник C) Розчинник, що відповідає умові тета D) Жоден з перелічених
A) Броунівський рух B) Направлений рух C) Випадковий рух, що уникає самоперетинів D) Простий випадковий рух
A) Точно 25 нм. B) Приблизно 50 нм. C) Більше 100 нм. D) Менше 10 нм.
A) bN. B) N/b. C) √N. D) 0.
A) x_rms = √bN. B) x_rms = bN. C) x_rms = N/b. D) x_rms = b√N.
A) Біноміальний розподіл B) Експоненціальний розподіл C) Нормальний (гауссівський) розподіл D) Однорідний розподіл
A) ⟨ri ⋅ rj⟩ = b²δij B) ⟨ri ⋅ rj⟩ = R² C) ⟨ri ⋅ rj⟩ = 3b²δij D) ⟨ri ⋅ rj⟩ = Nδij
A) ⟨R ⋅ R⟩ = N²b² B) ⟨R ⋅ R⟩ = Nb C) ⟨R ⋅ R⟩ = 3Nb² D) ⟨R ⋅ R⟩ = b³
A) Ω(R) = P(R) / c B) Ω(R) = cR C) Ω(R) = cP(R) D) Ω(R) = R / P(R)
A) S(R) = Ω(R) / kB B) S(R) = ln(kB * Ω(R)) C) S(R) = kB * Ω(R) D) S(R) = kB * ln(Ω(R))
A) ΔF = kBΔS(R) B) ΔF = S(R) / T C) ΔF = -TΔS(R) D) ΔF = TΔS(R) |