A) Потрійна спіраль B) Циркуляр C) Одинарне пасмо D) Подвійна спіраль
A) Реплікує ДНК B) Переносить генетичну інформацію від ДНК до рибосоми C) Стабілізує генетичну інформацію D) Перекладає білки в генетичний код
A) Білкова субодиниця B) Тринуклеотидна послідовність у мРНК, яка кодує певну амінокислоту C) Сегмент ДНК, який регулює експресію генів D) Фермент в ядрі
A) Клонування генів B) ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) C) Секвенування ДНК D) Гель-електрофорез
A) Невелика молекула РНК, що бере участь у синтезі білка B) Сегмент хромосомної ДНК C) Циркулярна молекула ДНК, знайдена в бактеріях, здатна до самостійної реплікації D) Велика білкова структура в клітинній мембрані
A) Топоізомераза B) Геліказа C) ДНК-полімераза D) Лігаза
A) З'єднує мРНК і рибосоми B) Транскрибує ДНК C) Стабілізує генетичний код D) Переносить амінокислоти до рибосоми
A) Реплікація B) Транскрипція C) Мутація D) Переклад
A) Апарат Гольджі B) Мітохондрії C) Ядро D) Ендоплазматичний ретикулум
A) Френсіс Крік B) Джеймс Вейтсон C) Англійський фізик Вільям Астбері D) Розалінд Франклін
A) 1962 B) 1869 C) 1953 D) 1945
A) Грегор Мендель, Фрідріх Мішер та Фоебус Левен B) Джеймс Уотсон, Френсіс Крік та Морріс Вілкінс C) Розалінд Франклін, Ервін Чаргафф та Макс Перутц D) Вільям Астбері, Розалінд Франклін та Джеймс Уотсон
A) Правило Шарґаффа. B) Відкриття структури ДНК. C) Модель подвійної спіралі ДНК. D) Закони спадковості, отримані в результаті досліджень гороху.
A) Джеймс Уотсон B) Фобос Левен C) Ервін Чаргафф D) Френсіс Крік
A) Генетика, біохімія, фізика, математика та інформатика (біоінформатика). B) Хімія, інженерія та філософія. C) Біологія, геологія та метеорологія. D) Фізика, хімія та астрономія.
A) Грегор Мендель B) Френсіс Крік C) Фредерік Гріффіт D) Джеймс Уотсон
A) 1928 B) 1905 C) 1944 D) 1953
A) Мутація B) Вертикальна передача генів C) Горизонтальна передача генів (ГПГ) D) Генетична рекомбінація
A) Він має нерівномірний вигляд колоній. B) Він не містить генетичного матеріалу. C) Він виробляє токсини, які вбивають організм-хазяїна. D) Його полісахаридна капсула запобігає розпізнаванню імунною системою організму-хазяїна.
A) Відсутні антигени B) Різні типи C) Один і той самий тип D) Лише один загальний тип
A) Escherichia coli B) Salmonella typhimurium C) Streptococcus pneumoniae D) Бактеріофаг
A) Радіоактивний сірка B) Радіоактивний вуглець C) Радіоактивний фосфор D) Радіоактивний водень
A) Мікроскоп B) Кухонний блендер C) Спектрофотометр D) Центрифуга
A) Реплікація B) Трансформація C) Кон'югація D) Трансдукція
A) Напівконсервативна реплікація B) Консервативна реплікація C) Неконсервативна реплікація D) Диперсна реплікація
A) Використання методів комп'ютерних наук. B) Вивчення біомолекул "з самого початку". C) Прогнозування генетичних мутацій. D) Зосередження на хімічних речовинах, що містяться в живих організмах.
A) 1980-ті роки B) 1960-ті роки C) 1970-ті роки D) 1990-ті роки
A) Трансфекція B) Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) C) Молекулярне клонування D) Гель-електрофорез
A) Трансфекція B) Трансдукція C) Кон'югація D) Трансформація
A) Двовимірний гель-електрофорез B) SDS-PAGE (гель-електрофорез з використанням додецилсульфату натрію) C) Гель-електрофорез на агарозному гелі D) Гель-електрофорез на поліакриламідному гелі
A) Звичайна полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) B) Електрофорез у гелі C) Реверсна транскрипція з подальшою полімеразною ланцюговою реакцією (зворотнотранскрипційна ПЛР) D) Молекулярне клонування
A) Гель-електрофорез B) Трансфекція C) Трансформація D) Направлена мутагенеза з використанням ПЛР
A) Молекулярне клонування B) Кількісна ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) C) Стандартна ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) D) Гель-електрофорез
A) Трансформація B) Кон'югація C) Трансфекція D) Трансдукція
A) Метиленовий синій B) Етидіум бромид C) Coomassie Brilliant Blue G-250 D) SYBR Green
A) 465 нм B) 595 нм C) 700 нм D) 620 нм
A) Кері Малліс B) Патрісія Томас C) Меріон М. Бредфорд D) Едвін Сазерн
A) Етанол B) Білки C) Хлорид магнію D) Сильні лужні буферні агенти, такі як додецилсульфат натрію (SDS)
A) Хроматографія B) Центрифугування C) Капілярний ефект D) Електрофорез
A) Північний блотинг (Northern blotting) B) Східний блотинг (Eastern blotting) C) Західний блотинг (Western blotting) D) Мікромасиви (Microarrays)
A) Нітроцелюлоза B) Нейлон C) Кремнієві чіпи D) Полівініліденфторид (PVDF)
A) ~500 мікрометрів у діаметрі B) ~200 мікрометрів у діаметрі C) ~50 мікрометрів у діаметрі D) ~100 мікрометрів у діаметрі
A) Полівініліденфторид (ПВДФ) B) Нітроцелюлоза C) Кремнієві чіпи D) Нейлонові мембрани
A) Норзерн-блоттинг B) Істерн-блоттинг C) Вестерн-блоттинг D) Мікрочипи
A) Гібридизація ДНК B) Аналіз точок мікромасиву. C) Електрофорез РНК D) Хемілюмінесценція
A) Метод Western blotting дозволяє виявляти посттрансляційні модифікації. B) Метод Northern blotting використовується для аналізу РНК, тоді як метод Western blotting використовується для аналізу білків. C) Метод Northern blotting використовується для аналізу експресії генів. D) Метод Northern blotting використовує антитіла, тоді як метод Western blotting – ні.
A) 20–25 нуклеотидів. B) 5–10 нуклеотидів. C) 30–40 нуклеотидів. D) 50–100 нуклеотидів.
A) За допомогою радіоактивності або флуоресценції. B) За допомогою мас-спектрометрії. C) За допомогою електронної мікроскопії. D) Вимірюванням змін pH.
A) Рентгеноструктурний аналіз. B) Хроматографія. C) Віскометрія. D) Гель-електрофорез. |