A) Сапфір B) Діамант C) Топаз D) Аметист
A) Гранат B) Смарагд. C) Аметист D) Бірюза
A) Польовий шпат B) Корунд C) Берил. D) Кварц
A) Демантоїд B) Родоліт C) Альмандін D) Спессартіт
A) Смарагд. B) Сапфір C) Опал. D) Перидот
A) Зоряний сапфір B) Рубі. C) Топаз D) Смарагд.
A) Цинк B) Марганець C) Залізо D) Мідь
A) Домішки заліза B) Домішки марганцю C) Домішки міді D) Домішки титану
A) Чорний нефрит. B) Нефритовий нефрит C) Жадеїт Нефрит D) Імператорський нефрит
A) Галузь біології, яка вивчає дорогоцінні камені. B) Мистецтво, зосереджене на створенні ювелірних виробів із використанням дорогоцінних каменів. C) Фінансовий аналіз, пов'язаний з торгівлею дорогоцінними каменями. D) Наука, що вивчає природні та штучні матеріали, з яких виготовляються дорогоцінні камені.
A) Американське товариство геммологів. B) Геммологічне товариство Великої Британії. C) Національна асоціація ювелірів Великої Британії (NAG). D) GIA.
A) 1931 рік. B) 1908 рік. C) 1925 рік. D) 1947 рік.
A) Засновник GIA (Gemological Institute of America). B) Засновник Американського товариства ювелірів. C) Член NAG (National Association of Goldsmiths). D) Роберт Шиплі.
A) Розробка шкали Мосса. B) Потреба в послугах оцінювання ювелірних виробів. C) Поява нових технологій вирощування "культивованих перлин" та прогрес у синтезі рубінів і сапфірів. D) Необхідність сертифікації алмазів.
A) Розмір дорогоцінного каменю. B) Розуміння його атомної структури та визначення його походження. C) Лише інтенсивність кольору. D) Вага дорогоцінного каменю.
A) Історичне значення цього дорогоцінного каменя. B) Ринковий попит на цей тип дорогоцінних каменів. C) Такі фактори, як кристалічна структура, питома вага, показник заломлення та інші оптичні властивості. D) Лише колір дорогоцінного каменя.
A) Визначити вік дорогоцінного каменя. B) Визначити вагу дорогоцінного каменя. C) Виміряти розмір дорогоцінного каменя. D) Зрозуміти атомну структуру та визначити її походження.
A) На основі їхньої кристалічної структури, питомої ваги, показника заломлення та інших оптичних властивостей. B) Виключно за кольором. C) За їхньою ринковою вартістю. D) За країною походження.
A) Нерівномірна шкала Мосса для визначення твердості мінералів. B) Інтенсивність кольору дорогоцінного каменю. C) Ринковий попит на цей тип дорогоцінних каменів. D) Вага дорогоцінного каменю.
A) Вага дорогоцінного каменю. B) Мікроскопічне гемологічне дослідження внутрішньої структури, яке показує природні включення рідини або частково розплавлені зовнішні кристали. C) Лише інтенсивність кольору. D) Риночна вартість.
A) Шкала для вимірювання твердості дорогоцінних каменів. B) Вид обробки дорогоцінних каменів. C) Оптична властивість, яка використовується для класифікації дорогоцінних каменів. D) Метод огранювання дорогоцінних каменів.
A) Для демонстрації дорогоцінних каменів потенційним покупцям. B) Для очищення та полірування дорогоцінних каменів. C) Для безпечного зберігання дорогоцінних каменів під час транспортування. D) Для проведення аналізу та оцінки безпосередньо на місці, незалежно від інфраструктури.
A) Історична значущість дорогоцінного каменю. B) Розмір і вага каменя. C) Ринкова вартість і попит. D) Колір, показник заломлення, оптичні властивості, питома вага та дослідження внутрішніх характеристик під мікроскопом.
A) Новий вид перлин, який став причиною створення першої гемологічної лабораторії в Лондоні. B) Синтетичний діамант. C) Природна перлина, знайдена у мушлях. D) Стародавній метод полірування перлин.
A) Підготовка достатньої кількості гемологів (фахівців з дорогоцінних каменів). B) Забезпечення достатньої кількості необробленого дорогоцінного каміння. C) Визначення методів обробки дорогоцінних каменів, розпізнавання синтетичних матеріалів та інших нових матеріалів. D) Збереження традиційних методів огранювання дорогоцінних каменів.
A) Таїландські рубіни коштують дорожче. B) Їхня вартість однакова. C) Рубіни з М'янми завжди більші за розміром. D) Вони матимуть чіткі відмінності у внутрішній структурі та оптичних властивостях.
A) Поляриметр B) FTIR-спектрометр C) Спектроскоп D) Рефрактометр
A) Дихроскоп. B) Ручний ліхтарик. C) Рідина для контакту, що використовується для вимірювання показника заломлення. D) Сфера для визначення оптичної структури.
A) Тканина для чищення каменів B) Кишеньковий ліхтарик C) Мікроскоп D) Кольоровий фільтр
A) 4,00 B) 3,15–4,20 C) 1,81 D) 5,6–5,9
A) Дихроскоп B) Поляризатор C) Спектроскоп D) Рефрактометр
A) Спектрометр EDXRF B) Система спектроскопії фотолюмінесценції C) Раманівський спектрометр D) Ультрафіолетова лампа
A) Ультрафіолетова лампа B) Рефрактометр C) Поляриметр D) Спектрометр FTIR
A) Рефрактометр B) Спектрометр EDXRF C) Поляриметр D) Спектрометр FTIR
A) Дихроскоп B) Поляриметр C) Спектроскоп D) Рефрактометр
A) Спектроскоп B) Раманський спектрометр C) Поляриметр D) Рефрактометр
A) Поляризатор B) Дихроскоп C) Спектроскоп D) Рефрактометр
A) Кут, під яким коштовний камінь поглинає найбільше світла. B) Кут, під яким коштовний камінь демонструє свої площини спайності. C) Кут, вище якого світло відбивається всередині дорогоцінного каменю. D) Кут, під яким коштовний камінь розколюється.
A) Вони мають вигнуті смуги (риси). B) У них відсутні будь-які внутрішні структури. C) Вони є аморфними, як скло. D) У них спостерігаються невеликі дефекти, де кристалічна структура різко змінюється.
A) Журнал гемології (The Journal of Gemmology). B) Гемологічні перспективи (Gemology Frontier). C) Камені та гемологія (Gems & Gemology). D) IGR – Італійський журнал гемології (Rivista Italiana di Gemmologia).
A) Визначення питомої ваги. B) Вимірювання показника заломлення. C) Спектроскопічний аналіз. D) Процес Вернея.
A) Вони дозволяють ідентифікувати вигнуті смужки. B) Вони показують смуги, що вказують на те, який елемент надає колір дорогоцінному камінню. C) Вони визначають питому вагу. D) Вони вимірюють показник заломлення. |